Солдат Павло Куницький народився 10 вересня 1967 року в селі Сильне Волинської області. Після закінчення місцевої школи навчався в Луцькому професійно-технічному училищі № 6 (на 2026 рік – Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій), де опанував професію кіномеханіка. Займався бальними танцями.
Павло працював на різних роботах: на пилорамі, охоронцем, займався виготовленням меблів із дерева.
На початку повномасштабного вторгнення 27 лютого 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у 63-й окремій механізованій Лиманській бригаді. Неодноразово зазнавав контузій.
Павло на псевдо Дєд помер 3 січня 2024 року в одеській лікарні через серцеву недостатність. Йому було 56 років.
«Мій чоловік обожнював грати на гітарі та танцювати, але найбільшим його захопленням була пасіка. У вільний час, особливо в теплу пору року, доглядав за вуликами, щоб завжди був свіжий смачний мед. Найзаповітнішою його мрією було мати сина й доньку», – розповіла дружина Оксана.
Поховали Павла Куницького в рідному селі Сильне.
У нього залишилися дружина, син, дві доньки та мама.
