Захисник Микола Лавров, псевдо Дід, народився 19 липня 1982 року в селищі Новопокровка Харківської області. Здобув вищу освіту в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті за спеціальністю «інженер-механік». Працював водієм у ТОВ «ДЖОКЕР 2» у Харкові. Любив водити машину і дивитися автомобільні перегони.
Під час повномасштабної війни став на захист країни. Служив майстром 1-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів у складі батальйону безпілотних систем 127-ї окремої важкої механізованої Харківської бригади. Спершу мав псевдо Твікс. Згодом побратими почали називати його Дідом, адже він був найстаршим у підрозділі.
«Хотів би подякувати йому за сміливість та захист нашої країни», – написав син Богдан.
Свій останній бій Микола прийняв 1 лютого 2026 року в селі Стариця Харківської області. Воїн зазнав смертельних поранень внаслідок удару ворожого FPV-дрона на оптоволокні. Йому назавжди 43 роки.
Захисник мав статус учасника бойових дій, а посмертно його нагородили відзнакою «Золотий Хрест».
Поховали Миколу Лаврова в рідному селищі Новопокровка.
У нього залишилися дружина Наталія, сини Богдан і Родіон.
