Олександр народився 24 березня 1983 року в селищі Золочів Харківської області. Вищу освіту здобув у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Займався будівельно-ремонтними роботами, працював у ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна».
«Не було нічого, чого він не вмів. У вільний час любив рибалити, займатися садівництвом, готувати разом зі мною, відпочивати на природі, подорожувати. Також захоплювався нумізматикою і колекціонуванням. Завжди з радістю проводив час у колі родини», – розповіла дружина Альона.
Під час повномасштабної війни Олександр став на захист Батьківщини. Служив кулеметником відділення взводу снайперів у 142-й окремій механізованій бригаді.
«Олександр був мужнім і відважним, щирим, надзвичайно добрим, відповідальним, працьовитим, комунікабельним. Мав багато друзів, був товариським та жартівливим, міг підтримати та заспокоїти, підняти настрій, бойовий дух, завжди всім допомагав, любив життя. Мав свою точку зору та вольовий характер. Йому була притаманна здорова впертість і цілеспрямованість. Він був відмінним сім’янином, турботливим та люблячим батьком, чоловіком та сином, надійним та вірним другом та побратимом, людиною слова. Олександр був справжнім патріотом своєї Батьківщини!» – додала дружина.
Воїна відзначили медаллю «Захисник Золочівщини».
Поховали Олександра в рідному селищі на Алеї Слави.
У нього залишилися мати Марія, дружина Альона, син Роман, доньки Поліна та Карина.
