Оборонець Андрій Майданюк народився 11 грудня 1975 року в селищі Салькове Кіровоградської області. У 10-річному віці разом із родиною переїхав до селища Капітанівка. Після школи опанував фах газоелектрозварювальника. Більшу частину життя провів у Києві. В останні роки жив у Капітанівці та працював на місцевому зернозберігальному підприємстві.
Під час повномасштабного вторгнення, на початку 2023 року, Андрія мобілізували до лав Збройних Сил України. Служив у 21-й окремій механізованій бригаді. У грудні 2025 року за станом здоров’я його перевели до 38-го зенітного ракетного полку імені генерал-хорунжого Юрія Тютюнника.
Захисник на псевдо Череп помер 9 травня 2026 року в реанімаційному відділенні Кропивницької лікарні внаслідок хвороб, набутих під час військової служби та захисту Батьківщини. Йому було 50 років.
«Андрюша був дуже доброю людиною. По життю був дуже удачливим. Попри можливість звільнитись з війська у звʼязку із загибеллю брата, продовжив боротьбу з ворогом. Ми дуже сумуємо», – написала племінниця Анастасія.
Молодший брат захисника по матері Сергій Кулик поліг 29 листопада 2023 року біля села Діброва на Луганщині під час відбиття ворожого штурму.
Посмертно Андрія Майданюка нагородили відзнакою «Герой Новомиргородщини».
Поховали оборонця на Алеї Слави в селищі Капітанівка.
У нього залишилися вітчим, сестра та племінниця.
