Сержант Олександр Мартусь народився 16 листопада 1986 року в селі Клочків на Чернігівщині. Закінчив Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту. Працював у Чернігові та Києві, зокрема на Дарницькій ТЕЦ. Любив рибалити, особливо взимку.
Під час повномасштабного вторгнення Олександр став на захист України. Служив стрільцем у лавах 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Мав псевдо Монгол, яке отримав від побратимів через вузький розріз очей.
«Саша був звичайним, працьовитим хлопцем. Завжди знаходив собі роботу, допомагав сусідам, чудово розбирався в сантехніці. Він був позитивним і доброзичливим», – написала мама Світлана.
Олександр поліг 24 січня 2023 року біля міста Волноваха Донецької області. Йому назавжди 36.
За сумлінну службу захисника неодноразово нагороджували грамотами. Посмертно його відзначили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали воїна в рідному селі Клочків.
У нього залишилися мама Світлана та син Вадим.
