«Максим був моїм чоловіком, моїм коханням, моїм всесвітом. Він помер у мене на руках, рятуючи мене ціною власного життя. Його останній подих залишився в моїх долонях, а його тепло досі живе в моєму серці», – написала дружина Оксана, також військова.
Максим народився 18 серпня 1993 року в місті Хрустальний (раніше – село Красний Луч) Луганської області. Жив у місті Дніпрі. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Під час повномасштабного вторгнення служив у складі Повітряного командування «Схід».
«Максим був мужнім і справжнім. Завжди думав про інших, про себе забував. На собі економив, зовсім не беріг себе. Так хотілося дати йому любов, тепло, турботу… Мені боляче усвідомлювати, що він пішов, а я залишилась. Він – частина мене. Моя душа. Моє світло. Мій біль. Він не просто воїн. Він – людина, яка поставила чуже життя вище за своє», — сказала дружина.
За віддану службу підполковника нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Поховали захисника в місті Дніпро на Краснопільському кладовищі.
У нього залишилися дружина, батько, сестра, тітки та двоюрідні сестри.