Дніпро

37-річний молодший сержант Володимир Лисенко, псевдо Файзер, помер 8 жовтня 2022 року під час короткої відпустки після важких боїв на Харківщині. Через перевтому і стрес у захисника не витримало серце.

Десантник Мирослав Мазуркевич помер 22 березня 2022 року у шпиталі міста Дніпро. Напередодні 42-річний захисник отримав вогнепальне поранення у голову під час виконання бойового завдання на Донбасі.

Стрілець-оператор Микола Журавчак на псевдо Лютий помер у лікарні ім. Мечникова в Дніпрі 27 червня 2024 року. За місяць до того воїн отримав важкі поранення поблизу села Терни Донецької області. Медики до останнього боролися за його життя, але серце захисника не витримало. Йому було 26 років.

Старший солдат Ігор Храмцов на псевдо Старий і Міхалич помер у лікарні місті Дніпра 3 вересня 2024 року. 2 вересня воїн отримав важкі поранення, виконуючи бойове завдання на Покровському напрямку Донецької області. Захисникові було 52 роки.

31-річний прикордонник Максим Шишкін на псевдо Скіф помер у Дніпропетровській клінічній лікарні 2 вересня 2023 року. 29 серпня він отримав поранення в скроневу ділянку, виконуючи бойове завдання поблизу села Кліщіївка на Бахмутському напрямку Донеччини. Лікарі боролися за його життя до останнього, але серце воїна не витримало.

33-річна Тетяна Гаврилюк загинула 14 січня 2023 року – в будинок на Набережній Перемоги, де вона жила, влучила російська ракета. Разом із Тетяною у власній квартирі загинув і її чоловік Олександр. Без батьків залишилася чотирирічна донечка Лія. Цей ворожий удар зруйнував два під’їзди дев’ятиповерхівки і забрав життя 46 людей. 

Дніпрянка Анна Павловська загинула 14 січня 2023 року, коли в багатоквартирний будинок, де вона мешкала, прилетіла російська ракета. Ця ворожа атака забрала життя більше 40 людей, включно із шістьма дітьми.

41-річна Ірина Булгак загинула 14 січня 2023 року в місті Дніпро, коли російська ракета влучила у багатоповерхівку на Перемозі. Там загинуло 46 людей. Ірина того дня була на роботі – у магазині, що розташовувався на першому поверсі будинку №118. Під час повітряної тривоги вона пішла у підвальне приміщення, однак саме на нього після ракетного удару впав весь під'їзд. До останнього рідні сподівалися, що Ірина вціліла. Та за 4 дні після трагедії фрагменти тіла жінки впізнав її чоловік.