Дніпро

Штаб-сержант (посмертно) Руслан Гаркуша, псевдо РУС, прийняв свій останній бій 20 березня 2022 року біля міста Мар’їнка Донецької області. Під час наступу ворога, який використовував артилерію й танки, він прикривав побратимів зі стрілецької зброї. Опинившись в епіцентрі бою, зазнав смертельних осколкових поранень. Йому навіки 25 років. 

Старший лейтенант Олександр Фомін, псевдо Тор, загинув 3 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання на околиці селища Велика Новосілка, що на Донеччині. Після того, як група висунулась у визначений район з метою проведення розвідки, близько 06:30 офіцер помітив розвідувальну групу противника. Зав'язався стрілецький бій, в результаті якого ворогів ліквідували. Проте після цього окупанти застосували артилерію. Олександр Фомін забезпечив відхід групи, кинувши димову гранату. Завдяки його хоробрості та самовідданості решта групи отримала можливість відійти на пункт збору, проте сам офіцер отримав смертельне поранення, від якого загинув на місці. За 2 тижні до цього, 15 серпня, йому виповнилося 44 роки.

Лейтенант Владислав Мельник, псевдо Мєля, загинув 12 березня 2022 року в бою з окупантами в районі села Зачатівка, що під Волновахою на Донеччині. Майже за місяць до цього, 18 лютого, офіцеру виповнилося 22 роки.

Головний сержант Олександр Каплієнко на псевдо Миколайович поліг 7 квітня 2022 року в районі села Новомихайлівка Донецької області. Того дня точилися запеклі бої. Ворог атакував і намагався прорвати лінію оборони українських захисників, а прикордонники разом із військовими ЗСУ чинили опір окупантам. Олександр зазнав смертельних поранень внаслідок артилерійського удару. Йому назавжди 49 років. 

Молодший сержант Владислав Лебідь, псевдо ВЛАД, помер 4 березня 2023 року в селі Зелений Луг Криворізького району Дніпропетровської області. Смерть настала внаслідок  ускладнення після контузії, якої він зазнав на Бахмутському напрямку Донеччини. Воїну назавжди 55 років.

Старший солдат Олег Хомчук поліг 29 серпня 2014 року поблизу міста Іловайська Донецької області. Виходячи з оточення так званим «зеленим коридором» він зазнав смертельного поранення. Захисникові навіки 26 років.

Старший лейтенант Олександр Фомін, псевдо Тор, загинув 3 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання на околиці селища Велика Новосілка, що на Донеччині. Після того, як група висунулась у визначений район з метою проведення розвідки, близько 06:30 офіцер помітив розвідувальну групу противника. Зав'язався стрілецький бій, в результаті якого ворогів ліквідували. Проте після цього окупанти застосували артилерію. Олександр Фомін забезпечив відхід групи, кинувши димову гранату. Завдяки його хоробрості та самовідданості решта групи отримала можливість відійти на пункт збору, проте сам офіцер отримав смертельне поранення, від якого загинув на місці. За 2 тижні до цього, 15 серпня, йому виповнилося 44 роки.

Молодший сержант Владислав Лебідь, псевдо ВЛАД, помер 4 березня 2023 року в селі Зелений Луг Криворізького району Дніпропетровської області. Смерть настала внаслідок  ускладнення після контузії, якої він зазнав на Бахмутському напрямку Донеччини. Воїну назавжди 55 років.

49-річний Олег Лапа на псевдо Дєд загинув 24 червня 2025 року у місті Дніпро. Під час ворожого обстрілу міста він відвів людей до бомбосховища та разом із колегами повернувся, щоб допомогти іншим. Так і опинився в епіцентрі російського удару. 

22-річний розвідник Ярослав Бородулін, псевдо Вегас, загинув 6 грудня 2022 року під Бахмутом на Донеччині. Під час виконання бойового завдання боєць разом із побратимами потрапили у ворожу засідку. 

51-річний старший лейтенант Андрій Добровольський на псевдо Лелека загинув 5 вересня 2023 року в бою під час російського наступу біля села Новоєгорівка на Луганщині. Він допоміг перемістити позиції українських воїнів і прикривав побратимів, поки снаряд не влучив у його БМП. Загинув одразу, отримавши мінно-вибухову травму.

33-річний молодший сержант Антон Татаринов, псевдо Татар, загинув 25 грудня 2023 року на території Серебрянського лісництва в районі селища Діброва Луганської області. Того дня воїни відбивали ворожі штурми та допомагали суміжним підрозділам. Коли ситуація почала стабілізуватися, Антон вирушив із групою за побратимами. Однак ворожа міна влучила поруч із ним, завдавши смертельних ран.