Максим народився у місті Ананьїв на Одещині. Вихованням хлопчика займався дідусь, який замінив батька Максиму та його брату. Після школи хлопець навчався за спеціальністю «Маркетинг» у Ананьївському аграрно-економічному фаховому коледжі Уманського національного університету садівництва.
Отримавши диплом, Максим вирішив захищати Україну. Приєднався до лав 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.
«Це і було його справжньою мрією – бачити свою Україну незалежною та непідкореною. У колі друзів, на масових заходах, на відкритих уроках – завжди говорив про це», – зазначила Світалана Костюкова, подруга Максима.
«Я провела з Максимом велику частину свого життя. Ми разом ходили до дитячого садочку, школи, коледжу... Максим мав жагу до життя, веселу вдачу, неймовірне почуття гумору. Моменти з Максимом назавжди закарбуються в моїй пам'яті. Він героїчно воював, віддавши своє життя Україні. У нього все було попереду: кохання, сім'я, діти. У Максима було справжнє кохання – дівчина, з якою він був 2 роки разом, чекала його з війни, але все втрачено… Я тобою пишаюся. Ти назавжди в моєму серці. Я буду розповідати своїм дітям, який в мене був друг – справжній патріот своєї Батьківщини. Ніколи не пробачимо цим нелюдам цих втрат», – додала Світлана.
В останніх повідомлень подрузі Максим писав: «Ми не здамося, я буду битися та захищати Україну до останнього».
Поховали Героя у рідному місті на Одещині.
Вдома на Максима чекали 80-річний дідусь Петро, старший брат Дмитро та кохана дівчина Сніжана.
