Олександр народився 26 травня 1976 року в Дніпрі. Навчався у місцевій школі №13, Дніпровському фаховому коледжі будівельно-монтажних технологій та архітектури (раніше – технікум). У 2001 році заочно закінчив Дніпропетровський фінансово-економічний інститут.
Отримавши вищу освіту, багато років працював бухгалтером у міській клінічній лікарні № 21 імені професора Є.Г.Попкової. Любив активний відпочинок, легко знаходив спільну мову з людьми і мав багато друзів.
Під час повномасштабної війни Олександр став до лав Збройних сил України. Служив сапером 2-го піхотного батальйону 3-ї окремої танкової Залізної бригади (зараз – 3-тя окрема важка механізована Залізна бригада).
«Був дуже веселим і життєрадісним, всім допомагав. Щира усмішка та бойовий настрій були його постійними супутниками. Був вірним і люблячим чоловіком, добрим і лагідним батьком. Не вистачить слів, щоб описати, наскільки він був світлою людиною», – розповіла дружина Тетяна.
Олександра Мусієнка поховали на Алеї Героїв у Дніпрі.
У нього залишилися дружина та син.
