Іван народився в селі Пчани Львівської області. Закінчив місцеву середню школу. Проходив строкову службу у десантних військах. У 1996 році був у складі миротворчого батальйону в Югославії. Згодом повернувся додому. Працював будівельником. Одружився, збудував родину, виховав двох дітей.
Під час повномасштабної війни, 6 квітня 2023 року, чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Іван став бійцем 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Обіймав посаду командира бойової машини. 24 квітня був на позиціях Донеччини. І за тиждень загинув.
«Іван був доброю і чуйною людиною. На похованні було більше 100 односельців, які пам’ятають його добрим і безвідмовним», – розповів племінник загиблого Андрій.
«Про Івана Настунчина говорить багато вже те, що він був воїном. Коли Іванові було кілька рочків, він втратив батька. Родині було важко пережити цю втрату… Коли було необхідно йти захищати українську землю землю від російських окупантів, Іван взяв до рук зброю і став поряд з бойовими побратимами. Він добре виховав своїх дітей. Син Максим також служить у лавах Збройних Сил України. Він залишається надійною опорою для матері й продовжить батькову справу», – зазначили у Жидачівській міській раді.
Поховали Івана у рідному селі.
У нього залишилися мама Ганна, дружина Ірина, син Максим, донька Андріана, три сестри, двоє братів, рідні та друзі.
