Петро народився 30 серпня 1986 року в Києві. Коли йому було три роки, родина переїхала до Вінниці. Після школи опанував фах столяра у Вищому художньому професійному училищі № 5. Працював у будівельній фірмі ТОВ «Поділля Буд», де виготовляв кільця для криниць і плитку. Захоплювався машинами, риболовлею та музикою. Найбільше цінував час із родиною.
Брав участь в АТО, а після повномасштабного вторгнення, в березні 2022 року, знову став до лав Збройних Сил України. Служив у складі батареї управління артилерійської розвідки 115-ї окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках фронту, зокрема в Сіверськодонецьку, Бахмуті, Авдіївці, Лисичанську та Покровську.
«Петро завжди був зібраним і відповідальним, ніколи не виказував страху та підтримував тих, хто поруч. Весь свій час приділяв сім'ї. Найбільше тішився донечкою. Він був найкращим татом і чоловіком. Я завжди знала, що можу спертися на його сильне плече. Поруч із ним було затишно і спокійно. Його любили і поважали», – сказала дружина Альона.
Поховали Петра в селі Кордишівка на Вінниччині.
У нього залишилися донька, дружина, мама та сестра.
