Богдан народився 26 травня 1984 року в селищі Магерів на Львівщині. Навчався на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Був старостою групи, активно долучався до життя навчального закладу. Здобув диплом магістра за спеціальністю «Фінанси» з відзнакою. Працював менеджером зі збуту в компанії «ВІКНОТЕРМ». Проживав у селі Ременів.
Із перших днів повномасштабної війни Богдан добровільно став до лав Національної гвардії України. Служив у 24-му окремому полку імені гетьмана Петра Сагайдачного. Обіймав посаду командира взводу.
«Богдан був коханим і турботливим чоловіком, люблячим і найкращим батьком. Він був взірцем мужності, відваги та патріотизму. Як справжній патріот, він не зміг залишатись осторонь і з перших днів великої війни вступив добровольцем до лав української армії, щоб виконати свій обов’язок перед країною», – сказала дружина Ольга.
«Під час виконання службових обов'язків і бойових завдань старший лейтенант Богдан Нижник проявляв сміливість, рішучість і витримку. Був відповідальним, надійним і принциповим військовослужбовцем, командиром, користувався заслуженим авторитетом серед підлеглих. Побратими згадують Богдана як славетного воїна, який вирізнявся сталевою витримкою, незламною мужністю та непохитною вірою в перемогу», – зазначив командир.
Богдана Нижника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «Почесний знак Святого Юрія».
Поховали воїна у Львові на Личаківському кладовищі.
У нього залишилися дружина, донька, син, батьки та брат.
