Микола народився 1 березня 1997 року в селі Глобівка Полтавської області.
Навчався у Милорадівській школі. Після випуску переїхав до Сум і вступив до місцевої філії Харківського університету внутрішніх справ, де здобув ступінь магістра права. Останнім часом Микола працював в АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання – Інжиніринг».
«Він досконало знав історію, цікавився нумізматикою», – розповіла дружина Неллі.
З перших днів повномасштабної війни Микола добровільно став на захист країни. Служив інспектором прикордонної служби 1 категорії – начальником групи інженерної розвідки відділення інженерного забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування.
«Мій чоловік був світлою та позитивною людиною, скромним, стриманим, мудрим і водночас дуже хоробрим. Мав гарне почуття гумору. Побратими згадують Миколу як славетного бійця, який вирізнявся сталевою витримкою, незламною мужністю, професіоналізмом та непохитною вірою в перемогу», – сказала дружина.
Микола Олефір мав багато нагород, серед яких нагрудні знаки «За мужність в охороні державного кордону» і «За бойові заслуги», медалі «За сприяння Збройним Силам України» та «Захисник Батьківщини», орден «За мужність» lll ступеня, почесна грамота та відзнака Кабінету Міністрів України. Також йому надали звання «Почесний громадянин міста Суми».
Поховали воїна у Сумах на Алеї Слави.
У нього залишилися батьки Ірина Костянтинівна та Олександр Іванович,
дружина Неллі, син Михайло і донька Єва.
