Віталій народився у російському Хабаровську. З раннього дитинства до 22 років жив із родиною в селі Радолівка Запорізької області. Там закінчив місцеву школу і здобув середню освіту. Потім переїхав до Житомирщини, жив у селі Старі Воробʼї. Працював на різних роботах, зокрема, був водієм, трактористом, зварювальником. До вторгнення був вальником лісу в Привітнянському лісництві ДП «Малинський лісгосп АПК». Цікавився автомобілями, обожнював риболовлю.
Під час повномасштабної війни чоловік поповнив лави Військово-морських сил ЗСУ. Служив у новоствореній 37-ій окремій бригаді морської піхоти. Був гранатометником штурмової роти «Вірні завжди».
«Пишаюсь своїм чоловіком! Він – мій Герой, він – моя Гордість! Найкращий чоловік! Найкращий тато! Завжди був позитивним та усміхненим, підтримував в усьому! Любив життя та мріяв повернутися з перемогою», – розповіла Марія Отрощенко.
Поховали морпіха в селі Старі Воробʼї на Житомирщині.
Вдома на нього чекали дружина і двоє синів, яким на момент загибелі тата було 12 і 3,5 роки відповідно.
