Василь народився 18 липня 1980 року в селі Залокоть Дрогобицького району Львівщини, жив у місті Борислав. Закінчив Меденицький аграрно-технологічний професійний коледж, де здобув спеціальність електромонтажника освітлення та освітлювальних мереж.
Після служби в армії виїхав за кордон – до Італії. У 2008 році отримав посвідчення міжнародного зразка з курсу «Загальне лікування та масаж». До 2022 року працював у лікувально-профілактичній та реабілітаційній діяльності в готелі «Villa Sirena-Thermae & SPA». У 2008-2015 роках також займався підприємницькою діяльністю в сфері логістики вантажного автомобільного транспорту.
Після початку повномасштабного вторгнення Василь Панів повернувся з-за кордону й став на захист країни. Військовий шлях він почав з посади водія-такелажника автомобільного взводу 29-го реактивного артилерійського дивізіону. Згодом його прикомандирували водієм-слюсарем до 63-ї окремої механізованої бригади.
У липні 2023 року травмував коліно та зазнав численних контузій. Після лікування охороняв склади та пройшов додаткове навчання на полігоні. З липня 2024 року служив на посаді стрільця у 55-му батальйоні 63 ОМБр. Воював на Запорізькому, Донецькому та Луганському напрямках.
Псевдо Ред захисник обрав на честь улюбленого персонажа свого сина із гри «Скажені пташки».
«Василь був неймовірною людиною і нашою опорою. Але, попри велику любов до своєї сім’ї, до дітей, у нього була жертовна любов до своєї країни. Він був справжнім, мужнім, сміливцем, гідним сином своєї Батьківщини. Його вірність присязі, сила духу та відваги стали прикладом. Він завжди підтримував братів по духу, допомагав у складну хвилину і залишався для них незламною опорою. Моєму коханому чоловіку, Воїну, Герою назавжди 44 роки. Василь віддав найдорожче – своє життя, щоб наші діти могли жити у вільній і незалежній державі. Слава усім Героям України», – сказала дружина Ірина.
Василя Паніва нагородили відзнаками «Почесний громадянин Дрогобицького району», «Почесний громадянин міста Борислава» та медаллю «Хрест патріота України».
Поховали захисника в рідному селі Залокоть.
Вдома на нього чекали мати, дружина, син і донька.
