Старший солдат Артем Панов народився 5 лютого 1997 року в місті Білгород-Дністровський на Одещині. Закінчив місцевий ліцей «Лідер». З 2019 року працював у ДСНС. Був пожежником-рятувальником пожежної частини № 6 в Одесі. Вільний час проводив з друзями, займався спортом, слухав музику, грав у шахи та збирав пазли.
У 2022-му Артем долучився до лав Збройних Сил України. Згодом перевівся до 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Обрав псевдо Аккерман – на честь історичної назви рідного міста, яке дуже любив.
Службу поєднував із навчання – був студентом заочного відділення Міжнародного гуманітарного університету в Одесі. Вивчав право та встиг закінчити третій курс.
«Він був моєю підтримкою, був доброю, чесною та відкритою людиною. Поважав друзів і завжди, якщо було потрібно, приходив їм на допомогу. Любив родину, мав плани на майбутнє, хотів жити своїм звичайним життям, але війна його обірвала», – розповіла мама Світлана.
Артем Панов поліг 21 серпня 2025 року біля селища Щербинівка на Донеччині. Під час бойового завдання машина, у якій перебував воїн, потрапила під удар ворожих FPV-дронів. Захисникові було 28 років.
Воїна нагородили відзнакою Президента України «За оборону України».
Поховали Артема на Алеї Героїв кладовища в селі Шабо Одеської області.
У нього залишилися мама, молодший брат, бабуся, тітка та двоюрідна сестра.
