Вадим народився у Вінницькій області. Закінчив Гніванський професійний ліцей, здобув фах кухаря, кондитера, бармена-офіціанта. Працював за кордоном у будівельній фірмі. Потім повернувся на Вінниччину, одружився та оселився в селі Вінницькі Хутори. Працював торговим агентом. Захоплювався футболом, грав у місцевих командах.
Під час повномасштабної війні, у січні 2023 року, чоловік поповнив лави Збройних Сил України та вирушив на захист своєї країни. Проходив службу в 59-ій окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. Під час служби захопився армією та вирішив, що хоче пов'язати своє життя з військовою професією.
«Вадим любив життя, завжди думав про майбутнє, обіцяв повернутися з перемогою. Він був душею компанії, надійним побратимом. Завжди вмів вислухати та підтримати. В його очах були сміливість, мужність, рішучість та впевненість. Завжди рвався в бій першим, але при цьому зберігав холодний розум. Справжній Герой. Мав добру, світлу і відкриту душу та сильний характер. З рідними він був м'яким, ніжним, чуйним, любив дітей. Був люблячим чоловіком, турботливим сином та хорошим братом. Для нас він живий. Ми його досі чекаємо і дуже любимо. Ми планували маленьку лялечку, але не судилось нам це щастя… Мій Ангел, який завжди буде поруч зі мною», – розповіла дружина загиблого Анастасія.
Поховали військовослужбовця в селі Вінницькі Хутори на Вінниччині.
Вдома на Вадима чекали мама, дружина, брати, сестри та велика сім'я.
