Василь народився і жив у місті Золочів Львівської області. У 2014 році закінчив місцевий професійний ліцей, опанувавши професії кухаря та соціального робітника. У мирному житті працював експедитором і монтером кабельного виробництва. Любив писати вірші, співати та дивитися фільми на воєнну тематику. Захоплювався риболовлею.
З 2016 року проходив військову службу в ЗСУ в різних військових частинах. Спочатку був курсантом в/ч В4264, згодом – кухарем у в/ч А3258. У 2016 – 2019 роках був уже не лише кухарем, але й електриком в/ч А1872. У 2020 – 2021 роках Василь став електриком-слюсарем та майстром у в/ч А1008, а потім курсантом в/ч А2600.
З 28 лютого 2022 року чоловік служив у 138-му навчальному батальйоні матеріального забезпечення в складі 184-го навчального центру. Був інструктором навчального взводу навчальної роти підготовки фахівців тилового забезпечення.
«Мій син був веселим, чуйним, дуже добрим. Любив жартувати, допомагав всім, хто цього потребував. Він навіть загинув, рятуючи життя свого побратима», – розповіла мати захисника Любов Богданівна.
Поховали Василя в рідному місті.
У нього залишилися мама та двоє братів.
