Євгеній народився 26 квітня 1985 року в селі Григорівка на Київщині. У 2000 році закінчив Гусачівську школу. Потім опанував фах слюсаря з ремонту автомобілів у Навчально-науковому центрі професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України. Згодом здобув кваліфікацію інженера з транспорту у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна», а у 2019-му закінчив магістратуру за спеціальністю «Хімічні технології та інженерія» в Національному університеті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». З 2007 року працював машиністом гофрувального агрегата на Київському картонно-паперовому комбінаті.
У серпні 2023 року Євгенія призвали до лав Збройних Сил України. Після підготовки у Дніпрі він вирушив на східний напрямок. Служив стрільцем 135-го батальйону 114-ї окремої бригади територіальної оборони.
«Женя був для мене всім світом. За десять років стосунків ми пройшли разом багато випробувань. Він був світлим, щирим, життєрадісним, завжди готовим прийти на допомогу. Чітко ставив перед собою цілі й наполегливо їх досягав, мав власну думку та вмів її відстоювати. Він захищав і оберігав свою родину, – розповіла дружина Анна. – Особливе місце в його серці займав футбол. Він казав: «Я відпочиваю і по-справжньому насолоджуюся життям на футбольному полі». Євгеній постійно прагнув нового: подорожував, пізнавав світ, стрибав з парашутом, займався дайвінгом і катався на лижах. Був людиною-усмішкою, навколо якої життя вирувало яскравими барвами. Його душа випромінювала світло, яке не згасне ніколи».
Поховали Євгенія у селі Григорівка.
У нього залишилися дружина, батьки, сестри та брати.
