Василь народився 12 лютого 1972 року в селі Іванівщина Житомирської області, жив у селищі Романів. Закінчив Світловодський політехнічний фаховий коледж. Працював на Романівському склозаводі, а після його закриття – електриком і будівельником. Згодом виїхав на заробітки за кордон, а перед початком повномасштабної війни повернувся додому.
Після мобілізації чоловік служив водієм гаубичної батареї у 45-й окремій артилерійській бригаді імені генерала Мирона Тарнавського. Старший за багатьох побратимів, ставився до них як до дітей, часто піклувався й оберігав – за це й отримав псевдо Дєд.
«Вася був найкращим: турботливим чоловіком, найдобрішим батьком, гарним другом, відповідальним у роботі та на службі. Він віддавав усього себе іншим», – сказала дружина Тетяна.
Василя Поліщука нагородили медаллю «За військову службу Україні».
Поховали захисника в селищі Романів.
У нього залишилися дружина та двоє синів.
