Тарас народився 10 березня 1996 року у Львові. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «Інженерна механіка». Любив бігати, їздити на велосипеді, грати у футбол, подорожував Україною та Європою, захоплювався гірськими походами, читанням та історією.
Працював інженером-конструктором. Останні місця роботи перед службою – ТОВ «Biscotti» та Науково-виробниче підприємство «Спаринг-Віст Центр».
Після повномасштабного вторгнення Тарас захищав Україну у складі 45-ї окремої артилерійської бригади імені генерала Мирона Тарнавського. Був командиром артилерійської батареї.
«Він по-справжньому любив життя, не було і дня, щоб він просто просидів без діла, кожний момент був наповнений – сенсами, діями, зустрічами, емоціями. Він не любив бездіяльність і завжди обирав рух вперед, багато мріяв і старався втілити плани в життя. Попри емоційність та вибуховий характер, зберігав холодний розум та знаходив вихід навіть з найскладніших ситуацій», – написала сестра Квітка.
Воїна нагородили нагрудними знаками «Сталевий хрест» і «Срібний хрест», орденом «За мужність» III ступеня та посмертно орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Поховали Тараса на Личаківському військовому цвинтарі.
Вдома на нього чекали батьки та сестра.
