Сергій народився 30 вересня 1976 року в Києві. Навчався у школі № 203, а потім – у професійному коледжі залізничного транспорту, де здобув фах слюсаря з ремонту рухомого складу. Працював ливарником на заводі «Антонов».
З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Був кулеметником у 112-й окремій бригаді територіальної оборони. Спочатку обороняв Київ та околиці, потім пройшов навчання та бойову підготовку. З травня 2023 року воював під Бахмутом на Донеччині. У червні зазнав поранення, але за кілька місяців повернувся в стрій. З осені 2024 року служив у Вінницькій області.
«Тату, ти мій корінь і моя опора. Твій шлях, твоя мужність і твоє серце залишили слід у моєму житті. Я зберігаю пам’ять про тебе і несу її далі – як силу, як любов, як світло, яке ти мені залишив», – написав син Артем.
Поховали захисника на Лісовому кладовищі у Києві.
Сергія Попова посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
У нього залишилися дружина, мати, син і донька.
