Сергій народився 25 квітня 1985 року в селищі Ріпки Чернігівської області. У 2007 році закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України, був майстром спорту. У 2020 році отримав ліцензію Української асоціації футболу категорії «С».
Дитинство та шкільні роки минули у Славутичі, де він почав займатися футболом у ДЮФК «Каскад». Згодом виступав за «Динамо» Київ, «Динамо-2», «Таврію», «Закарпаття», «ЦСКА-Київ», «Харків», «Десну», «Оболонь», «Кривбас», «Чорноморець», «Зірку», а також юнацькі та молодіжну збірні України. Його останнім футбольним трофеєм став Кубок Валерія Залужного.
У перший день повномасштабного вторгнення Сергій добровільно став на захист Батьківщини. Служив стрільцем у 126-му батальйоні 112-ї окремої бригади територіальної оборони та боронив Київщину. Згодом вирушив на схід України. Виконував бойові завдання у Краматорському та Бахмутському районах Донеччини, а також у Сіверськодонецькому районі Луганщини.
«Командири та побратими поважали його як стратегічно-розумного, найдобрішого й надійного бойового товариша, готового до будь-яких викликів війни. Він мав високу мотивацію до військової служби та постійно вдосконалював професійні навички. Завжди був спокійним і врівноваженим. А ще був чудовим чоловіком і батьком – турботливим, ніжним та уважним. У нього залишився син, який мріє стати футболістом, як його тато. Вічна пам'ять Герою», – написала дружина Олена.
Сергія Рожка відзначили нагрудним знаком «Ветеран війни».
Поховали захисника на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня та надали звання «Почесний громадянин міста Славутича».
У нього залишилися син, дружина та батьки.
