Віктор був родом з міста Хуст Закарпатської області. Навчався у школі №3. Закінчив Хустський професійний ліцей сфери послуг та опанував професію маляра-штукатура. В цивільному житті працював за фахом на фірмі «Спец-Ф». Був релігійною людиною, своїм хобі називав «молитися Богу». У вільний час любив збирати гриби, плавати, подорожувати з дітьми.
У січні 2023 року чоловік був призваний до лав Збройних Сил України. Спочатку служив у 33 ОМБр, потім – у 110-ій окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Обіймав посаду розвідника-далекомірника.
«Любив життя та дуже хотів жити. Мріяв повернутися додому. Дітей виростив і виховав, дав їм добру путівку у життя, дуже любив своїх синів. Мріяв ще відремонтувати батьківську хату, та не судилося… Не дочекався онуків, на жаль… Веселий, щирий, товариським – таким він запам'ятався усім, хто його знав. Працьовитий, не боявся жодної роботи. Його побратими із сумом кажуть: «Не вистачає нам дяді Віті», – розповіла кохана загиблого.
Поховали Віктора у рідному місті.
У нього залишились мама Марія Степанівна, сини Василь і Валерій, цивільна дружина Оксана.
