Народився Валерій 19 лютого 1978 року на Чернігівщині, в селі Браниця. Після школи пройшов строкову службу в армії. Опісля навчався в Бобровицькому фаховому коледжі, де здобув освіту зоотехніка.
Боронив незалежність України під час АТО у лавах 72-ї окремої механізованої бригади. Останнім часом жив у місті Бровари на Київщині та працював заступником начальника охорони у супермаркеті «Велика Кишеня».
Під час повномасштабної війни Валерій став командиром бойової машини піхоти у складі 66-ї окремої механізованої бригади.
За гідну службу його нагородили відзнакою Президента «За участь в АТО», нагрудними знаками «Ветеран війни – Учасник бойових дій» та «За взірцевість у військовій службі» III ступеня, а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
«Мужній, добрий, найкращий син, брат, чоловік і тато», – сказала рідна сестра Алла.
Поховали захисника у рідному селі.
У Валерія залишилися мати, дружина, син і дві сестри.
