Євгеній народився 18 грудня 1989 року в селі Милове на Херсонщині. Після строкової служби працював у Бериславському відділі поліції ГУНП у Херсонській області. Був дільничним інспектором у селах Козацьке та Веселе. Мав багато грамот від керівництва. Цікавився криміналістикою. Любив полювання та риболовлю. Гарно малював, обожнював писати пейзажі.
«Він завжди всім допомагав: сусідці дрова порубає, літнім людям допоможе. Ніколи нікому не відмовляв. Був доброю людиною. Мене завжди оберігав, не дозволяв носити важке. Хороший був син. З поганими компаніями ніколи не знався», – сказала мама Інна Володимирівна.
Під час повномасштабної війни, 15 грудня 2022 року, Євгеній вивіз родину до міста Кропивницький, а сам пішов до військкомату. Після навчання разом із побратимами вирушив на Луганщину у складі 25-ї окремої повітрянодесантної бригади.
«Він завжди був позитивним. Казав: «Та все нормально буде, не хвилюйся». Сестра плакала, коли проводжала його до військкомату, а він обійняв її й сказав: «Не плач, маленька. Я повернуся живим». Усі його поважали, він був душею компанії, мав багато друзів. На похорон, у такий небезпечний час, люди приїхали бозна-звідки – машинами, з дітьми», – розповіла мама.
Захисника поховали в рідному селі Милове.
У нього залишилися мама, брат, сестра і троє племінників.
