Оборонець Микола Шевченко на псевдо Шева народився 17 лютого 1993 року в Кривому Розі. Навчався в Криворізькому Центрально-Міському ліцеї. Вищу освіту здобув в Університеті митної справи та фінансів. Був молодіжним працівником у Дніпрі. Активно долучався до громадської діяльності, волонтерив і підтримував суспільні ініціативи. Постійно навчався і займався саморозвитком. Знав іноземні мови й досягав успіхів у спорті.
З перших днів повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ. Розпочав службу солдатом 98-го батальйону територіальної оборони «Азов-Дніпро». Згодом став командиром батальйону 111-ї окремої бригади територіальної оборони. Навчався за кордоном, за час служби побував на багатьох гарячих ділянках фронту, зокрема в Купʼянську та Бахмуті.
Микола Шевченко поліг 27 грудня 2025 року в селі Іллінівка Донецької області. Йому назавжди 32 роки.
«Уся сімʼя дуже сумує за Миколою. Він був опорою для всіх, захищав нас на землі, а тепер захищатиме з небес. Його почуття гумору та ставлення до життя було легким, але водночас переконливо твердим у своїх переконаннях. Ми безмежно вдячні всесвіту за те, що колись наші долі перетнулись. Завжди пам’ятатимемо нашого Колю як найсильнішого воїна, надійного друга, люблячого сина та брата. А також хрещеного нашої донечки», – написали куми Юлія та Олександр Потапови.
Воїна нагородили медалями «За заслуги перед містом Кривий Ріг», «Незламним героям російсько-української війни» та «Зірка пошани», а також Премією Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування.
Поховали захисника в рідному місті.
У нього залишилися мама, молодша сестра, кохана дівчина та похресниця.
