Олександр Школьний народився 12 березня 2000 року в селі Вершино-Кам’янка Кіровоградської області. Опанував професію зварювальника в Центральноукраїнському вищому професійному училищі у Кропивницькому. Займався спортом, захоплювався риболовлею та мотоспортом. Останні роки жив у місті Липовець на Вінниччині.
У 2018 році Олександр приєднався до лав Національної гвардії України і присвятив життя військовій справі. Під час повномасштабної війни служив маскувальником інженерно-позиційної роти батальйону підтримки полку спеціального призначення «Азов», який у 2023 році реорганізували в 12-ту бригаду спеціального призначення «Азов».
«Він був не просто людиною, а справжнім героєм, якому Батьківщина була дорожча за власне життя. Це коханий чоловік і найкращий у світі тато, яким ми пишаємося. Він навіки залишиться у наших серцях», – розповіла дружина Юлія.
Старший солдат Олександр Школьний на псевдо Сич поліг 17 квітня 2026 року біля села Новогригорівка Краматорського району Донеччини внаслідок влучання ворожої керованої авіабомби. Йому було 26 років.
За сумлінну службу захисника відзначили нагрудним знаком «Золотий хрест».
Поховали Олександра у місті Липовець Вінницької області.
У нього залишилися мама Олена, дружина Юлія, донька Олександра, сини Нікіта та Кіріл, сестра Юлія, брати Володимир і Сергій.
