Артем народився 6 лютого 1994 року в селі Лемеші Чернігівської області. Після закінчення місцевої школи вступив до Національного університету «Чернігівська політехніка». Працював молодшим оператором на заправці ОККО в Києві. Цікавився автомобілями. Любив їх ремонтувати і вдосконалювати.
У липні 2025 року Артема мобілізували до лав Збройних Сил України. Воював на посаді стрільця-помічника гранатометника 2-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 9-ї стрілецької роти 3-го батальйону територіальної оборони 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Хотів взяти собі псевдо Рекс, але погано вимовляв літеру «р», тому став Мексом.
«Він був світлою людиною, яка жила серцем. Любив машини, ремонтував їх разом із батьком. З дитинства займався футболом, грав за місцеві команди в Чернігівській області. Продовжував грати і в дорослому віці. Артем завжди підтримував рідних. Допомагав братові-військовому, їздив зі мною на Донбас, не боявся дороги й труднощів. Потрапивши до частини, він одразу вирушив на позиції. Без телефону, без зв’язку, без можливості попрощатися… Але любов до рідних була з ним до кінця», – написала сестра Ольга.
Поховали захисника в селі Лемеші Чернігівській області.
У нього залишилися мати, яка має інвалідність ІІ групи, вітчим, сестра і брат, який зараз служить у війську.
