Ростислав Соколовський народився 5 травня 1989 року в селі Матусів Черкаської області. До 9-го класу навчався у Буртівській школі, а потім – у Шполянській.

«Зростав допитливим, добрим, справедливим хлопчиком. Дуже любив тварин – котиків, собачок, морських свинок, кроликів, хом'яків. Усе це в нас було. Навіть зі служби скидав фотографії котів і собак, які прибивалися до них на позиціях», – розповіла мати Таміла.

Ростислав любив футбол, їзду на велосипеді, а згодом – на скутері. Із раннього віку сам обирав собі модний одяг і стежив за зачіскою. 

«У 4-му класі в нього вже був комп’ютер – на той час це було далеко не в кожній родині. Він добре навчався і розбирався в техніці», – додала мама.

Ростислав здобув юридичну освіту в Національній академії державної податкової служби України (на 2026 рік – Державний податковий університет) в Ірпені на Київщині. Після навчання пройшов строкову військову службу. Згодом переїхав до Києва, де працював у сфері торгівлі.

Пізніше вступив до Харківського авіаційного інституту, де навчався за напрямом інформаційно-вимірювальних технологій. У 2016 році, одразу після закінчення вишу, вирішив пов’язати своє життя з армією. Служив на фрегаті «Гетьман Сагайдачний».

«Мотивація була проста: кожен, хто народився чоловіком, має бути захисником. Навіть слухати не хотів, щоб десь поїхати за кордон. Сказав: «Ховатися, тікати кудись навіть не подумаю», – розповіла Таміла.

У 2017 році Ростислав перевівся до 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Служив командиром гармати самохідного артилерійського взводу. Отримав нагрудні знаки «За зразкову службу» та «За взірцевість у військовій службі».

Ростислав Соколовський поліг 9 квітня 2022 року в Маріуполі на Донеччині. Йому назавжди 32 роки.

Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня та удостоїли звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».

Поховали оборонця у селі Матусів на Черкащині.

У нього залишилися батьки.

*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.