Молодший сержант Віктор Соляков народився 27 грудня 1990 року в Маріуполі на Донеччині. Навчався у місцевій школі, а фахову освіту здобув у Маріупольському електромеханічному технікумі (на 2026 рік – фаховий коледж). Працював комірником у будівельному гіпермаркеті.
У серпні 2017 року Віктор одружився з коханою Ілоною. У вересні 2018-го в подружжя народився син Артем. Ілона згадує чоловіка як добру й порядну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Він любив життя, мав багато планів і мрій.
«Мріяв про свою маленьку справу та про маленький заміський будиночок біля річки, куди влітку можна було приїжджати на шашлики з друзями та рідними. Був завжди веселим, із незмінною усмішкою на обличчі. Найкращий чоловік і батько», – розповіла Ілона.
У липні 2021 року Віктор долучився до 1-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Служив інспектором прикордонної служби 3-ї категорії – водієм відділення логістики відділу прикордонної служби «Маріуполь».
З початком повномасштабного вторгнення забезпечував мобільність особового складу. Завдяки досвіду та вмінню швидко реагувати на небезпеку він неодноразово виводив техніку й побратимів з-під ворожого вогню. Також виїжджав на позиції, щоб евакуювати поранених, ризикуючи власним життям.
Остання зустріч Віктора з дружиною та сином відбулася 12 березня 2022 року. Тоді його рідні переховувалися від обстрілів в одному з підвалів Маріуполя. Віктор привіз їм кілька банок тушонки, шоколадний батончик і мандаринку. Перед прощанням одягнув синові на руку зелений браслет і сказав: «Слухайся і бережи маму. Я вас дуже люблю». Цей браслет родина зберігає як пам’ять про Віктора.
18 березня 2022 року прикордонник вирушив на евакуацію поранених. Під час одного з таких виїздів його автомобіль потрапив під ворожий обстріл. Віктор загинув. Йому був 31 рік.
Посмертно Віктора Солякова нагородили орденом «За мужність» III ступеня, надали військове звання сержанта та звання «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади» (з 2024 року – Шептицька громада Львівської області).
Поховали оборонця на Алеї почесних поховань Лісового кладовища в Києві.
У нього залишилися дружина Ілона та син Артем.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
