Олександр Степаненко народився 6 квітня 1994 року в селі Кореньок на Сумщині. Опанував фах електрогазозварника та електрика. Останнім часом працював на будівництві у Київській області.
Під час повномасштабної війни з 2022 року боронив Україну у складі 211-го окремого спеціального батальйону 47-ї окремої механізованої бригади. Спочатку був кулеметником, згодом – водієм-заправником відділення підвозу пально-мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення. Боронив Сумщину, Донеччину, брав участь у боях на Курщині.
«Чоловік був відповідальним, чесним і добрим. Любив сім'ю, поважав батьків. Любив свій дім, за що й пішов боронити нашу країну. Захоплювався риболовлею. Мріяв про закінчення війни, щоб поїхати у тихе спокійне місце з палаткою на тиждень. А ще хотів відвідати Карпати», – написала дружина Вікторія.
Олександр на псевдо Стьопа поліг 1 березня 2025 року в селі Яблунівка Сумської області. Захисник був за кермом авто, коли в нього влучив ворожий FPV-дрон. Воїну назавжди 30 років.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та надали звання «Почесний громадянин Білопільської громади».
Поховали оборонця в місті Білопілля на Сумщині.
У нього залишилися батьки, син, донька та дружина.
