Сергій Леонтійович народився в місті Краматорськ Донецької області. Здобув середню освіту. Працював у пожежній частині, потім – охоронником на Старокраматорському машинобудівному заводі. Останні 20 років – у мартенівському цеху Новокраматорського машинобудівного заводу.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік вивіз родину до Львова, а наступного дня пішов до військкомату. Згодом долучився до Збройних Сил України. Службу проходив у 65-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду старшого водія-гранатометника зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону. За час служби отримав медалі «Ветеран війни» та «За службу державі».
«Татусю, ти назавжди в наших серцях. Ти – справжній герой. Я досі не вірю. Дуже люблю тебе, пап. Ти – найкращий татусь на цьому світі! Пробач, що рідко коли тобі це казала», – написала донька загиблого.
Поховали військового на Алеї Слави цвинтаря в рідному місті.
У Сергія залишилися дружина Алла, донька Катерина, онуки Дмитро й Іван, інші рідні, друзі та побратими.
