Микола народився і жив у Києві. Закінчив місцеву гімназію. Його життя не було легким, проте він завжди гідно і мужньо приймав усі виклики. У нього було багато хобі, але найбільше любив риболовлю. Створював бездоганні вироби з дерева та вмів робити декорації у склі. До повномасштабного вторгнення працював у ТОВ «Фортуна». Дуже цінував свою сімʼю та намагався для близьких зробити все. Ще з дитинства дуже любив тварин та опікувався ними. Вже дорослим став волонтером і намагався допомагати чотирилапим.
На ранок 24 лютого 2022 року Микола поїхав до котів, за якими доглядав. Залишив їм побільше корму та вирушив до територіальної оборони, у складі якої згодом захищав Ірпінь та Бучу. У вільний час чоловік намагався опікуватись покинутими тваринами, а згодом забрав одну кішку додому. У квітні вступив до лав 242-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї бригади ТРО ЗСУ. Служив водієм 7-ї стрілецької роти.
«Відповідально брався за виконання поставлених завдань, постійно був у бойовій готовності, виявляв стійкість та мужність при виконанні військового обов’язку. Багато тваринних доль врятував, але себе, на жаль, не зберіг. Герой віддав своє життя, захищаючи Батьківщину, свободу та майбутнє України», – зазначили побратими.
Поховали Миколу в рідному Києві.
У захисника залишилися дружина Світлана, доньки Євгенія та Христина, онук Марк, рідні, друзі та побратими.
