Іван народився 27 січня 1983 року в селі Мала Білозерка Запорізької області. Навчався у школі № 2 «Світоч», добре знав математику та природничі науки.
У 2000 році вступив до Запорізького електротехнічного фахового коледжу на автомеханіка. У 2001-му хлопець проходив строкову службу. Навчання завершив заочно.
Працював охоронцем та інкасатором. У 2006 році разом із дружиною переїхав до Дніпрорудного, де став шахтарем. Там у подружжя народилася донька Яна. Іван захоплювався риболовлею, любив відпочивати на природі, слухав пісні гуртів Metallica та DZIDZIO. Улюбленою стравою були запечені свинячі реберця з овочами.
У 2014 році Івана мобілізували до річної служби в АТО. Після повернення знову став до роботи прохідником на шахті, де працював загалом 16 років.
Повномасштабну війну чоловік зустрів під землею на нічній зміні, а вже наступного дня долучився до лав територіальної оборони. Був старшим розвідником 65-ї окремої механізованої бригади військової частини А7279. Допомагав цивільним виїжджати з прифронтових територій і неодноразово рятував їм життя.
«Якби він вчасно не зупинив кров цивільному, то людина б просто загинула. Він постійно рятував і вивозив цивільних з прифронтових зон», – розповів побратим Фенікс.
Близькі розповіли, що за час служби Іван суттєво змінився – за п’ять місяців втратив 25 кілограмів і обріс бородою. Але найбільших змін зазнали очі.
«Я щоночі, коли лягаю спати, дивлюся з вікна гуртожитку на небо і думаю: а що якби війни не було, а що якби він був живий», – поділилася донька Яна.
Івана Верходуба посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали воїна на Кушугумському кладовищі Запоріжжя.
У нього залишилися мати, дружина та донька.
