Солдат Андрій Винарчук народився 28 серпня 1982 року в селі Чорнобаївка Херсонської області. Працював завгоспом у місцевій школі. На дозвіллі виготовляв меблі з дерева, мав удома власний столярний цех.
Коли почалася повномасштабна війна, Андрій разом із сином був у рідному селі. Десять місяців прожив в окупації та допомагав сусідам. Після звільнення Чорнобаївки долучився до ЗСУ. Пройшов навчання й вирушив на передову, обіймав посаду навідника у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
«Він був добрим і працьовитим, готовим завжди прийти на допомогу. Життя без нього стало неможливим. Велика втрата, нестерпний біль», – написала кохана Інна.
Андрій Винарчук поліг 6 липня 2024 року біля Торецька на Донеччині. Він дістав смертельне поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Близько місяця вважався зниклим безвісти. Воїнові був 41 рік.
«Це страшна втрата для родини, нам його дуже бракує. Цей біль залишиться у серцях назавжди. Вічна пам'ять нашому захиснику», – додала сестра Ольга.
Поховали воїна в рідному селі.
Посмертно Андрія нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У нього залишилися батьки, сестра, син і кохана.
