Сергій Захаров народився 8 травня 1973 року в Маріуполі Донецької області. У 1990 році закінчив школу. Згодом його призвали до прикордонних військ. У 1993 році почав працювати в правоохоронних органах. Зарекомендував себе як відповідальний та принциповий фахівець.

«Мій чоловік був людиною честі й великої душі. Любив автомобілі, тварин і подорожі. Вмів цінувати прості радощі життя. Ми прожили разом багато років. За цей час було все: радість, щасливі моменти, мрії, плани, маленькі сімейні клопоти та великі спільні досягнення. Але найголовніше – у нас була любов. Справжня, щира, глибока. Та любов, яка з роками не слабшає, а стає ще міцнішою. Ми не просто жили поруч – ми жили одне для одного», – розповіла дружина Наталя.

Сергій був люблячим, уважним і турботливим батьком. Донька і син були для нього найбільшою цінністю.

30 травня 2015 року він підписав контракт із 1-м Донецьким прикордонним загоном. У підрозділі обіймав посаду штаб-сержанта 3-ї категорії першої групи оперативних чергових відділу управління службою штабу. Його нагородили відзнакою «За участь в антитерористичній операції», медаллю «10 років сумлінної служби» та нагрудним знаком «Ветеран війни». 

Повномасштабне вторгнення Сергій зустрів у рідному місті. 14 травня 2022 року він поліг під час бойового завдання на території металургійного комбінату «Азовсталь». Йому назавжди 49 років. 

«Я не хочу, щоб історія його життя обмежувалася датою народження і датою загибелі. Між цими датами було ціле життя. Було кохання, була сім'я, народилися двоє дітей, були мрії, щасливі миті та люди, які його безмежно любили. Він залишив після себе набагато більше, ніж спогади. Він залишив частинку себе в наших дітях, у моєму серці, у нашій родинній історії та в пам'яті людей, які його знали», – сказала дружина. 

Тіло захисника повернули в Україну під час обміну. Його особу встановили за результатами ДНК-експертизи. 

Посмертно оборонцю надали звання майстер-сержанта.

Поховали Сергія Захарова 7 січня 2026 року в місті Українка Київської області.

У нього залишилися дружина, двоє дітей, батьки, сестра та племінники. 

*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.