Іван народився 5 лютого 1994 року в селі Гвоздець в Самбірському районі Львівщини, навчався в місцевій школі. Потім вивчився на тракториста та слюсаря з ремонту автомобілів. У мирному житті працював на будівництві: виконував сантехнічні роботи у багатоповерхівках. Жив у селі Топільниця. Цікавився мотоциклами, любив малювати піксельною графікою.
У 2016 році Іван підписав контракт і у складі військової частини А0139 брав участь в АТО. Побратими, які були з ним на той час, сказали, що Жук був мужнім, відважним, сміливим воїном, вірним і надійним другом. У квітні 2018 року Іван звільнився у запас.
Після повномасштабного вторгнення служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила, де обіймав посаду командира відділення 2-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
«Іван був чудовою людиною: веселою, сильною духом і працьовитою. Він любив свою сім'ю, а найбільше – нашу донечку Надію. Ми мріяли вдвох збудувати власний дім і народити сина», – розповіла дружина Наталія.
За життя захисника відзначили медалями «Захисники Сходу» та «За оборону міста Бахмут», а також орденом «Золотий Лев». Посмертно Івана нагородили орденом «Хрест Героя».
Поховали воїна у селі Гвоздець Самбірського району Львівщини.
У нього залишилися батьки, дружина, донька та дві сестри.
