Старший сержант Сергій Жимела на псевдо Бульдог народився 3 жовтня 1993 року в місті Золоте Луганської області. Жив у селищі Немішаєве на Київщині. З дитинства захоплювався шахами, футболом, любив складати механізми з металевого конструктора. Навчався у Козятинському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту на оглядача-ремонтника вагонів. Згодом вступив до Міжрегіональної академії управління персоналом на спеціальність «національна безпека», однак не встиг завершити навчання. Працював операційним директором меблевої компанії «БігСтеп+».
«Сергій з дитинства був дуже хазяйновитим, буквально з трьох років почав лізти до татових інструментів. Аби він не прибив собі пальці, батько зробив для нього дерев'яний молоток. А років у шість брат взяв дошки без дозволу і зробив із них драбину. Тато спершу сердився, але ця драбина нам потім багато років служила», – згадала сестра Юлія.
Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Сергій спочатку волонтерив, а згодом добровільно долучився до Збройних Сил України. Служив у 65-й окремій механізованій бригаді «Великий Луг». Був командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів. Служив на Харківському та Донецькому напрямках.
У 2023 році проходив навчання у Великій Британії. Отримав низку відзнак та нагород: «За вірну службу» ІІІ ступеня, «Козацький хрест – За бойові заслуги», «Золотий хрест», «За збережене життя».
«Сергій завжди говорив, що він звичайний. Але для мене він найкращий чоловік і найтурботливіший тато для нашої донечки. Він був чесним, справедливим, надійним, завжди готовим допомогти. Вмів підтримати, розсмішити й бути поряд навіть на відстані. Для нас він – люблячий, справжній і безмежно рідний», – сказала дружина Яна.
Захисник поліг 24 листопада 2025 року від ураження FPV-дроном під час заходу на позицію біля села Новоданилівка Запорізької області. Йому було 32 роки.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Сергія в селі Микуличі Київської області.
У нього залишилися мама, сестра, дружина та донька.