Солдат Андрій Зуєв народився 28 червня 1994 року в Києві. Закінчив професійний ліцей «Авіант», опанував фах водія та автомеханіка. Працював у Державній службі України з надзвичайних ситуацій.
З 2015 року служив водієм-номером обслуги у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Мав псевдо Зу-Зу.
«Він був справедливий, не любив брехні, завжди казав правду в обличчя, не ховався за спинами. Мені телефонував його побратим і говорив, що такого друга і водія в нього вже немає, хоча минуло 10 років. У мене вдома є речі, які привезли разом із сином, і досі вони пахнуть ним. Андрюха був веселим, добрим, завжди з усмішкою на обличчі. Казав мені про війну: «Хто, як не я, мамуль», – розповіла мама Світлана.
Андрій Зуєв поліг 10 вересня 2016 року в місті Мар'їнка на Донеччині. Разом з трьома побратимами захисник підірвався на вибуховому пристрої. Йому навіки 22.
Оборонець посмертно отримав медалі «Честь. Слава. Держава», «За жертовність і любов до України» та відзнаку Президента України «За участь в Антитерористичній операції». Інформація про нього є на Київській стелі пам'яті на честь загиблих у зоні АТО.
Андрія поховали у селі Черняхівка Київської області поряд із бабусею.
У нього залишилися батьки та молодший брат.
