Наближали перемогу ― сторінка 5

Олександрові Тесленку було 45 років. Він загинув у Чернігові внаслідок авіаудару Росії 4 березня 2022 року. Олександр працював машиністом і того дня виїхав облаштовувати блокпости в Чернігові. «Літак скинув бомбу, яка влучила в екскаватор, де був мій чоловік», – розповіла дружина загиблого Надія. Олександра посмертно було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

54-річний Анатолій Руденко жив у Чернігові. Він працював електромонтером на «Чернігівводоканалі» й загинув на місці роботи 14 березня 2022 року. Тоді російські військові бомбардували місто. Анатолій отримав множинні поранення, смерть настала через гостру крововтрату.

47-річний Олександр Власов загинув у Тростянці на Сумщині. Трагедія сталась 21 березня 2022 року – за п’ять днів до звільнення міста з окупації. 

47-річний Олександр Сокольник загинув 7 квітня 2022 року поблизу села Білка Охтирського району на Сумщині. Він був електромонтером і того дня разом з колегами поїхав відновлювати там електропостачання. Автомобіль бригади Олександра підірвався на протитанковій міні, яку російські військові залишили ще у березні під час окупації частини населених пунктів Сумщини. Четверо колег Олександра вижили, а він від отриманих травм загинув на місці. 

31-річний Олександр Спасьонов загинув у Тростянці на Сумщині. Олександр був партизаном. 11 березня 2022 року разом з іншими чоловіками він звільнив у  місті будинок, який захопили російські військові. Того ж дня неподалік вулиці, де жив  Олександр, його застрелив російський снайпер. 

Марині Романовській було 36 років. Вона працювала продавчинею у Бериславі на Херсонщині. Любила квіти. Її дім був обсаджений трояндами. Разом з чоловіком Марина вирощувала голубів та екзотичних курей, мали кількох собак і котів. Марина мріяла поїхати в першу закордонну подорож до Туреччини. Але почалася повномасштабна війна. З перших днів Марина стала волонтеркою. Роздавала потребуючим гуманітарну допомогу. Донька Карина розповіла: «Мамі дуже боліло чуже горе. Боліло, коли страждали дітки, старенькі, люди з інвалідністю».

40-річний Дмитро Вишньов загинув у Тростянці на Сумщині. 10 березня 2022 року його схопили російські військові. Дмитра катували. Його тіло виявили в гаражі поблизу Тростянецької районної адміністрації на другий день після звільнення міста з російської окупації – 27 березня 2022 року.

29-річний Сергій Хмизніков загинув у селищі Чкаловське на Харківщині. 

8 листопада 2022 року разом з колегами він відновлював дорожнє полотно на звільненій з російської окупації території. Сергій підірвався на російській протитанковій міні.

Владислав Підгайний загинув 3 травня 2023 року біля села Степанівка на Херсонщині. Він був електриком і ремонтував електромережі, коли російські війська обстріляли Херсон та його околиці. Владислав загинув, виконуючи свої професійні обов’язки. Йому було 32 роки.

На початку повномасштабного вторгнення чоловіки з житлового комплексу «Грін ярд» в Ірпені на Київщині об'єднались в групу спротиву, яка допомагала територіальній обороні міста. У 37-річного Сергія Пономаренка був дрон, за допомогою якого стежили за переміщенням ворожої техніки. 5 березня 2022 року, коли ворог зайшов на територію комплексу, Сергія та інших чоловіків розстріляли.

16 вересня 2022-го року в Бахмуті на Донеччині загинув молодший сержант служби цивільного захисту Ілля Ахметгарєєв. Рятувальник розбирав завали п’ятиповерхівки, по якій російські військові завдали авіаудару. У цей час окупанти повторно обстріляли будинок. Снаряд влучив у дах. Конструкція будівлі обвалилася. Ілля Ахметгарєєв опинився під завалами. Чоловік отримав травми, несумісні з життям.

42-річний Дмитро Константинов загинув 29 жовтня під час розмінування деокупованих територій Харківщини. Дмитро був суддею Красноградського районного суду, але як волонтер допомагав саперам. Трагедія сталась у селі Борщова, яке тривалий час було в російській окупації...

Третього жовтня російська ракета вдарила по будівлі міської лікарні у Куп'янську Харківської області. Внаслідок цієї атаки загинув 63-річний лікар-анестезіолог Олександр Короткий.

46-річний Олександр Козюра загинув 26 жовтня на Херсонщині. Олександр був керівником вибухотехніків обласної поліції.

Віталію Цуверкалову було 36 років. Він працював сапером-водолазом і загинув 26 жовтня поблизу села Вовчий Яр на Харківщині. Там він разом із колегами розміновували території та наїхали автівкою на протитанкову міну. Восьмеро колег Віталія зазнали поранень.

42-річний Валентин Самков загинув 25 лютого у Щасті Луганської області. Він був дільничним офіцером і допомагав людям, які хотіли виїхати з міста. Тоді російські війська з «Градів» обстріляли евакуаційний автобус. Валентин отримав тяжкі поранення і загинув.

40-річний Михайло Супрун загинув 11 березня на Київщині. Михайло був волонтером і того дня вирушив у черговий рейс до Бородянки, щоби евакуювати звідти людей. Проте понад десятеро охочих покинути селище, яке російські військові нещадно обстрілювали, так і не дочекались Михайла.

30-річний Олександр Подольський загинув 17 березня внаслідок російського обстрілу ринку «Барабашово» у Харкові.

39-річний Костянтин Маляров загинув 17 травня в Ізюмі на Харківщині. Російські військові вбили Костянтина, коли той повертався у частину після ліквідації пожежі.

Третього березня на ТЕЦ у місті Охтирка Сумської області російський літак скинув вакуумну бомбу. 58-річний Сергій Єлістратов працював там старшим начальником зміни й опинився в епіцентрі вибуху. «Від нього нічого не залишилося», – сказала донька загиблого Людмила. Родичі не змогли поховати Сергія Єлістратова…