11-річна Катерина Шамраєва загинула у селищі Дробишеве Лиманського району Донецької області. У травні 2022 року, вийшовши з укриття на подвір'я, дівчинка отримала осколкове поранення, яке було несумісним із життям.
Життя Назара Смирнова обірвалося 9 березня 2024 року в селі Придніпровському, що на Дніпропетровщині. Уранці того дня вони з старшим братом Ярославом йшли з церкви до магазину, коли російські військові завдали удару з артилерії.
Життя Сергія Поліщука відібрала російська армія 2 березня 2024 року, поціливши безпілотником по багатоповерхівці в Одесі. Поруч не стало мами Тетяни, вітчима Олега та молодших сестер Злати і Єлизавети.
Життя чотиримісячного Тимофія Гайдаржи відібрав російський обстріл Одеси 2 березня 2024 року. Вночі ворог влучив безпілотником по багатоквартирному будинку, де мешкав хлопчик із родиною. Він разом із мамою Анною опинився під завалами.
17-річний Кирило Жигульський загинув унаслідок російської атаки на Харків. 25 травня 2024 року близько 16.00 ворог влучив по будівельному гіпермаркету Епіцентр двома снарядами. Хлопець із рідними пішов до магазину в той день, як і десятки інших містян. Тільки на третю добу після атаки його тіло вдалося ідентифікувати завдяки ДНК-тесту.
12-річний Микита Рева загинув 9 квітня 2024 року. Того дня близько 11:30 російська армія атакувала його рідне місто Костянтинівку на Донеччині. Снаряди влучили у житловий сектор. Поряд із хлопчиком загинула мама Наталія та сусід Борис.
Життя Миколи Павлюка відібрав російський обстріл села Райгородка Луганської області. 23 травня 2023 року ворожий снаряд влучив у будинок, де перебував хлопець. Поряд загинула його старша сестра Яна.
Життя пʼятирічного Кирила Зінченко обірвала російська атака на село Липці Харківської області 15 березня 2022 року. В момент обстрілу хлопчик, його мама Яна й бабуся Інна були разом в одній кімнаті. Саме туди і припав удар. Всі троє загинули.
12-річна Марія Мироненко загинула внаслідок російської атаки на Харків. Близько 16.00 25 травня 2024 року ворог вдарив по місту снарядами УМПБ Д-30 та влучив у будівельний гіпермаркет, де було багато людей…
Життя Миколи Радька відібрав російський удар по місту Селидове Донецької області. 28 травня 2024 року о 21:30 ворог атакував приватний сектор двома бомбами. Одна влучила туди, де жив хлопчик. Поряд рятувальники знайшли тіло батька Миколи, Володимира.
Життя Миколи Буряка відібрала російська армія у селі Михайлівка Донецької області. Йому було 12 років. Близько обіду 3 червня 2024-го окупанти обстріляли Михайлівку із ракетної системи залпового вогню «Смерч». Микола з мамою якраз були на городі. Влучання припало на територію приватного сектору. Хлопчик загинув. Його маму поранило. А за кілька годин до цього від ворожої авіабомби у Михайлівці загинула ще одна людина – місцева жителька.
Життя Дениса Сєлєвіна відібрала російська армія у Харкові 5 травня 2022 року. 15-річний юнак загинув від ворожих снарядів під час евакуації тварин із місцевого екопарку. Він прагнув допомогти батькам вивезти зубрів на більш безпечну територію Полтавської області.
Дарина Бардаченко загинула від російського обстрілу міста Вільнянськ Запорізької області. Її мама з пораненнями потрапила до лікарні. Загалом цей удар відібрав життя семи людей, із них троє – діти.
Життя Іллі Горохолінського відібрала російська армія, яка обстріляла Вільнянськ у Запорізькій області. 29 червня 2024 року близько 18.00 ворог завдав двох ракетних ударів по місту. Сім людей загинуло. Горіли крамниці, будинки, транспорт.
Життя Єви Тригуб відібрав російський обстріл селища Нью-Йорк на Донеччині. 28 червня 2024 року ворог атакував Торецьку громаду з авіації, запустивши по селищу авіабомби. Один зі снарядів влучив по багатоквартирній забудові та зруйнував під’їзд п’ятиповерхового будинку. Батько Єви загинув на місці, а вона з мамою потрапили до лікарні. Врятувати життя дівчинці не вдалося, через два дні, 30 червня, вона померла.
Життя 10-річного Максима Симанюка забрала російська ракета у Києві разом із мамою Зоряною і молодшою сестрою Анастасією. Від удару вранці 8 липня 2024 року житловий будинок біля станції метро «Сирець» сильно пошкодило: один його підʼїзд повністю знищений, а решта – зазнали значних руйнувань. Під завалами опинилися люди, зокрема і родина Симанюків.
Життя школярки Марії Стратулат обірвалося під час ворожої ракетної атаки на Київ. 8 липня 2024 року російська армія поцілила, зокрема, по житловому будинку в Шевченківському районі столиці. Поруч не стало її молодшого братика, 8-річного Андрійка, а маму Анастасію госпіталізували до лікарні.
Життя Андрія Стратулата відібрав російський обстріл Києва 8 липня 2024 року. Вранці того дня ворог поцілив по житловому будинку у Шевченківському районі. Поряд не стало старшої сестри Андрія, 14-річної Марії.
Життя 17-річної Карини Брянцевої відібрала російська армія, атакувавши Київ 8 липня 2024 року. Ворог влучив, зокрема, у будинок на вулиці Сальського, поблизу метро «Сирець». Там загинуло 13 людей, з яких пʼятеро – діти.
