Солдат Мар’ян Бегей на псевдо Марік народився 20 жовтня 1991 року в селі Тимченки на Черкащині. Навчався на кухаря у Бориславському центрі професійної освіти. Працював на Черкаському заводі автохімії, згодом – охоронцем у місцевих супермаркетах. Також їздив на заробітки до Польщі. На дозвіллі любив готувати та рибалити.
Під час повномасштабної війни захищав Україну у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, де обіймав посаду водія-електрика.
«Хороший син, чудовий брат, люблячий батько та вірний друг. Завжди був добрим, веселим, працьовитим. Мав стільки планів і мрій, які, на жаль, так і не здійснились», – написав батько захисника Іван.
Мар’ян поліг 11 жовтня 2024 року в селі Іллінка Донецької області внаслідок осколкового поранення. Воїну назавжди 32 роки.
«Ти назавжди залишишся в наших серцях – у моєму, як коханий чоловік, і в маленькому сердечку синочка Артура, як найдорожчий тато. Тебе немає поруч, але твоя любов назавжди житиме з нами. Ми сумуємо і пам’ятаємо кожну мить», – написала дружина Ярина.
Посмертно оборонця нагородили орденом «За мужність» III ступеня та надали звання «Захисник України – Герой Черкас».
«Мій рідний і найдорожчий братик, він був молодшим за мене, але це була моя опора, мій світ, моє життя. Я досі читаю повідомлення від нього. Після його загибелі світ наче зупинився… », – написала сестра Марія.
Поховали Мар’яна у Черкасах.
У нього залишилися батько, сестра, дружина, син і племінники.
