Солдат Владислав Березовський народився 15 червня 2004 року в місті Кропивницький. Навчався у школі № 4, згодом – у Центральноукраїнському вищому професійному училищі імені Миколи Федоровського. Працював водієм.
Займався автоспортом і картингом, брав участь в обласних та міжобласних змаганнях, неодноразово виборював перші місця. Також був активним учасником молодіжного руху футбольних фанатів і членом громадської організації «Пітбуль».
У липні 2025 року Владислав став на захист України та вступив до лав Національної гвардії України. Служив пілотом в екіпажі безпілотних літальних комплексів у 4-й бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж». Мав псевдо Малой, яке отримав ще в дитинстві, оскільки серед друзів був наймолодшим.
Владислав поліг 27 січня 2026 року в районі села Степи Донецької області внаслідок ворожого авіаудару по позиціях українських захисників. Воїнові навіки 21.
«Ти найпрекрасніше, що є в моєму житті. Кохаю безмежно», – такими були останні слова Владислава, які він сказав мені. Памʼять про нього житиме вічно в моєму серці та моєму коханні до нього поміж світів. Ти для мене найкращий з найкращих, ти для мене – цілий всесвіт», – написала наречена Вікторія.
Поховали Владислава на Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому.
У нього залишилися батьки, брат і наречена.
