Михайло Біленко народився 13 листопада 1977 року в Росії. Після школи навчався на водія в Бердянську Запорізької області. Строкову службу проходив у прикордонних військах на кордоні України та Молдови.
«Мій чоловік любив життя, любив дітей і мене. Добрий, позитивний, але водночас принциповий і справедливий», – розповіла дружина Наталія.
Михайло 25 років служив у Державній прикордонній службі України. Побратими згадують його як відповідального військовослужбовця, який користувався повагою в колективі. Він обіймав посаду інспектора прикордонної служби 2-ї категорії – чергового відділення управління службою відділу прикордонної служби «Сартана» 1-го прикордонного загону ДПСУ.
Після початку повномасштабного вторгнення у складі зведеної групи 1-го прикордонного загону разом із військовослужбовцями ЗСУ та НГУ обороняв Маріуполь.
28 березня 2022 року під час виконання бойового завдання Михайло Біленко зазнав смертельного поранення. Воїну назавжди 44 роки.
Посмертно йому надали звання старшого майстер-сержанта та нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Михайла поховали на Лісовому кладовищі в Києві. Банер зі світлиною прикордонника розмістили на Алеї Героїв у Броварах на Київщині.
У нього залишилися дружина та двоє синів. Старший планує стати прикордонником, як і батько.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
