Артем родом із села Горностаївка Херсонської області. Навчався у місцевій школі. Потім здобув фах будівельника у професійно-технічному училищі у місті Нова Каховка. У 2014-2017 роках брав участь у АТО, потім повернувся до мирного життя. Займався підприємницькою діяльністю разом із батьком і братом. У 2019 році одружився, згодом у подружжя народилася донька.
Під час повномасштабної війни чоловік знову став на захист своєї країни від ворога. Служив у 77-ій окремій аеромобільній бригаді Збройних Сил України. Був командиром відділення зенітно-ракетного взводу.
«Він завжди був щирий у своїх намірах, відданий своїй країні, гідний усіх теплих слів, які існують, ніколи за своє життя не мав суперечок, завжди знаходив компроміси. Був лагідним татусем для донечки, яка памʼятає його усміхненим і добрим», – розповіла дружина загиблого Ольга.
Поховали десантника на Алеї Слави Матвіївського кладовища у Миколаєві.
В Артема залишилися батьки, дружина, донька, інші рідні, друзі та побратими.
