Роман Хніпель народився 22 серпня 1993 року у місті Ніжин Чернігівської області. Навчався у школі № 10 та гімназії № 3.
«У сина з дитинства була безмежна співчутливість, людяність і бажання негайно прийти на допомогу. Пам'ятаю, як малим він побачив чоловіка без ноги й запитав, чи відросте вона. Коли я відповіла, що ні, Рома промовив: «Мамочко, якби у мене був мільйон, я віддав би його дядькові, щоб у нього відросла ніжка». Він був вигадливим, видумував якісь цікаві ігри у дворі з друзями», – розповіла мати Олена.
Після восьмого класу навчався у Ніжинському професійному аграрному ліцеї. Потім вступив до Ніжинського агротехнічного інституту на спеціальність «Агроінженерія» та закінчив його з відзнакою у 2017 році.
«Роман був активним студентом. Ніколи не сидів осторонь проблем, завжди приходив на допомогу там, де вона була потрібна. Мав значні успіхи у навчанні. Завжди щирий та добрий, таким він навіки залишиться в наших серцях», – написали на сайті інституту.
Маючи грецьке коріння, активно долучався до роботи хорового, танцювального та хореографічного гуртків Ніжинського товариства греків. Його нагородили медаллю імені братів Зосимів за внесок у діяльність товариства та розвиток грецької культури й еллінізму в Ніжині.
Близько року працював у місцевому супермаркеті, потім служив у військовій частині 3029, яка базувалася у Запоріжжі. Через рік підписав контракт і продовжив службу.
«Подорослішавши, син полюбив музику, самостійно навчився грати на гітарі. На службі був учасником музичного гурту, який був гордістю й окрасою під час прийняття Присяги в присутності батьків. Гурт брав участь у різних конкурсах і концертах», – розповіла мати.
У грудні 2021 року військовослужбовця направили під Маріуполь. З початком повномасштабного вторгнення у складі 9-го полку оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади (з 2023-го – 15-та бригада оперативного призначення) боронив Маріуполь. Він зателефонував матері з металургійного заводу «Азовсталь» і сказав: «Ми тут будемо до кінця».
Старший солдат Роман Хніпель поліг 7 травня 2022 року на території металургійного комбінату в Маріуполі внаслідок смертельного поранення. Захиснику назавжди 28 років.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня. На його честь встановили пам’ятну дошку в гімназії № 3 та портрет на Алеї Слави в центрі Ніжина.
Оборонця поховали на Алеї Слави Фрунзівського кладовища в Ніжині.
У нього залишилися батьки та молодший брат.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
