Ігор народився 1 серпня 1987 року в Івано-Франківську, там і жив. Навчався у ліцеї №21, а потім вступив до наукового фізико-технічного ліцею, який закінчив зі срібною медаллю. Змалку любив футбол, музику й математику. Успішно завершив навчання у музичній школі за класом акордеона.
У 2009 році закінчив Факультет кібернетики за спеціальністю «Прикладна математика» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працював у міжнародних ІТ-компаніях.
25 лютого 2022 року Ігор добровільно записався до ТрО. Служив у 78-му окремому батальйоні 102-ї окремої бригади територіальної оборони. У серпні 2022 року зазнав поранення – його автівка наїхала на протитанкову міну. Після лікування повернувся в стрій.
«Ми втратили не просто сина, втратили надійне плече, міцну опору, щирого порадника, цікавого співрозмовника, турботливого чоловіка і батька, чесного, відповідального громадянина… Абсолютно спокійний і виважений за характером. Він був свідомий того, що мусить захистити свою родину і не залишити війну для наступних поколінь, зокрема для синочка – найбільшої татової гордості і радості», – написала мати воїна Олександра Іванівна.
Ігоря нагородили відзнаками «За честь і звитягу» та «За бойову звитягу». Також йому надали звання «Почесний громадянин Івано-Франківська».
Поховали захисника на Алеї Слави Івано-Франківського кладовища.
У нього залишилися дружина, син, батьки та брат.
