Станіслав народився 21 липня 2003 року в місті Калуш Івано-Франківської області. Закінчив Державний (раніше – Київський) торговельно-економічний університет. Цікавився спортом, зокрема боротьбою, та любив гори.
«Я познайомився зі Стасом на першому курсі університету. Бачив, як він виріс з хлопця у мужнього чоловіка. Він жив по честі, а одними з його головних фраз були: «Бути, а не здаватися» та «Відвага не вкорочує життя, боягузтво не врятує». Стас був найпозитивнішою людиною, яку я знав. Дуже веселим і добрим», – сказав друг Сергій Стасів.
У 2024 році він пройшов складну підготовку для вступу до 140-го окремого центру сил спеціальних операцій і став старшим оператором групи ССО.
«Ми разом пройшли не одну сотню кілометрів, знищили та взяли в полон не одного військовослужбовця противника, провели ряд складних і, здавалося б, неможливих операцій, про які ще напишуть у підручниках з історії. Він пройшов шлях воїна і загинув як справжній воїн, тримаючи стрій до кінця. Я пронесу його ім’я крізь час, допоки буде битися моє серце», – написав побратим Борис.
«Син був добрим і був справедливим. Завжди казав, що треба гідно прожити життя. Справжній патріот своєї країни, який обрав шлях боротьби. Ми ніколи не почуємо його голосу і сміху, але памʼять про нього житиме вічно», – написала мама Леся.
Поховали захисника в рідному місті.
У нього залишилися батьки та дві сестри.
