Володимир більшу частину життя був громадським активістом та постійно брав участь в акціях за історичний Київ та мітингах проти міських забудов. Брав участь у Євромайдані 2013 року. Через стан здоров’я 2014-го не зміг потрапити до лав ЗСУ, однак став польовим поштарем на фронті: возив листівки та посилки бійцям на Сході. Активно займався волонтерством.
Однак 24 лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення росіян Володимир вступив до ЗСУ.
Щодня Володимир звітував коханій дівчині Олені, що з ним все гаразд.
«Він мені не говорив, що підписав контракт. Тільки — що їх вчили стріляти з джавелінів… Вова їхав на війну з бойовим настроєм, писав, що за кілька днів визволять Київську область. А на початку березня у листуванні було видно, що він виснажений. Але мені не казав», — згадує дівчина Героя.
Їхня переписка обірвалася 3 березня. Зранку Володимир вкотре відправив Олені повідомлення: «Зі мною все добре, не хвилюйся!». А потім три дні не відповідав…
Прощалися з Героєм на Майдані Незалежності. Провести його в останній земний шлях прийшли, рідні, друзі, побратими.
Залишилися батьки, кохана дівчина та брат, який продовжує воювати.
